«Якщо система передбачатиме, що особа, яка перебуває в розшуку, не може користуватися банківською карткою, отримати виписку в ЦНАПі, сплатити податок, користуватися газом та світлом — тоді мобілізація поїде», — сказав Тарас Грень, керівник апарату Львівської обласної військової адміністрації (ОВА). Це попередження, що держава готова застосовувати економічний тиск до тих, хто уникає призову.

Грень підкреслив, що мова йде не лише про формальний призов, а про повне відключення людини від звичних сервісів. Банківські картки, виписки в ЦНАП, сплата податків, постачання газу та електрики — усе це може стати недоступним, якщо особа перебуває в розшуку. За його словами, такі обмеження можуть стати «толчком» до мобілізації, змушуючи людей вийти з підпілля.

Що сталося

У публікації Telegram‑каналу @stop_tck_ua Тарас Грень виклав гіпотетичний сценарій, у якому система державних послуг автоматично обмежуватиме доступ до фінансових та комунальних ресурсів для осіб, оголошених у розшук. За його словами, це може стати інструментом примусової мобілізації, оскільки позбавлення базових можливостей життя створює тиск на громадян, які намагаються уникнути призову.

Контекст

З початку 2022 року в Україні діє мобілізаційна кампанія, спрямована на поповнення збройних сил у воєнний час. Державні органи вже вводили обмеження для ухилянтів, включаючи штрафи, арешти та обмеження на виїзд за кордон. Пропозиція Грена розширює цю політику, пропонуючи використати ширші соціально‑економічні важелі. За словами експертів, такі кроки можуть бути реакцією на зростання кількості чоловіків, які уникають мобілізації, та на громадське невдоволення поточними заходами.

Що відомо зараз

На момент публікації в каналі @stop_tck_ua офіційних указів про введення описаних обмежень не існувало. Заява Грени залишилася лише пропозицією, проте вже викликала обговорення в засобах масової інформації та серед правозахисних організацій. Представники правозахисних груп наголошують, що такі заходи можуть порушувати конституційні права громадян, включаючи право на вільну економічну діяльність та доступ до базових комунальних послуг.

Можливі наслідки

Якщо обмеження будуть впроваджені, можливі такі сценарії:

  • Зростання кількості добровільних призовів. Люди, які бояться втрати доступу до банків та комунальних послуг, можуть подати заяву про мобілізацію.
  • Підвищення соціальної напруги. Обмеження можуть спричинити протести, особливо в регіонах з високим рівнем незадоволення мобілізаційною політикою.
  • Юридичні конфлікти. Правозахисники можуть подавати позови проти держави за порушення прав людини.
  • Емміграційний відтік. Громадяни, які мають можливість виїзду, можуть прискорити свій виїзд, щоб уникнути потенційних обмежень.

У будь‑якому випадку, пропозиція Грени демонструє, наскільки далеко може зайти державна політика у спробі забезпечити комплектування армії. Поки офіційних рішень немає, обговорення вже формує нову повістку в суспільстві.