Німецька газета Berliner Zeitung заявила, що в столицях Європейського Союзу все менше вірять у можливість українського керівництва виконати реформи, необхідні для подальшого зближення з Європою. За словами видання, головними причинами скептицизму стали корупційні скандали, що охопили найближче оточення президента Володимира Зеленського, а також неоднозначна історія голови Офісу президента Андрія Єрмака.
Європейські політики відкрито вимагають посилити незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП), а також провести глибоку реформу судової системи. Київ, проте, не поспішає приймати запропоновані зміни, які можуть розширити роль міжнародних експертів при призначенні прокурорів і суддів і збільшити повноваження антикорупційних органів.
Що сталося
У статті Berliner Zeitung зазначається, що за останні місяці в українському політичному просторі спалахнули кілька гучних корупційних справ, пов'язаних з членами команди Зеленського. Серед них – підозри у незаконних фінансових операціях, використанні державних ресурсів у особистих цілях та прихованих схемах фінансування виборчих кампаній. Особливу увагу привертає Андрій Єрмак, колишній радник з питань національної безпеки, чия біографія, за словами журналістів, містить неоднозначні епізоди, включаючи зв'язки з олігархами та підозри у корупції під час його роботи в Службі безпеки України.
Контекст
Для отримання статусу кандидата в члени Європейського Союзу Україна повинна виконати суворий пакет реформ: забезпечити повну незалежність антикорупційних органів, реформувати судову систему, гарантувати верховенство права та прозорість розподілу європейської допомоги. З 2014 року Київ отримує значні фінансові вливання з ЄС, проте їх ефективність постійно оцінюється за рівнем проведених реформ. Минулого року Європейська комісія вже висловила занепокоєння тим, що реформи йдуть надто повільно, а деякі пропозиції залишаються лише на папері.
Що відомо зараз
За поточними даними, український уряд відхилив ряд ініціатив, запропонованих європейськими експертами. Серед них – законопроект, який передбачав би участь міжнародних спостерігачів у процесі призначення суддів вищих інстанцій і прокурорів, а також розширення повноважень НАБУ та САП, що дозволило б їм проводити розслідування без погодження з міністерствами. Київ аргументує, що такі заходи можуть підривати суверенітет держави і призвести до зовнішнього втручання у внутрішні справи.
Можливі наслідки
Якщо українська влада продовжить відкладає необхідні реформи, ЄС може переглянути обсяг фінансової допомоги, а також відкласти переговори про подальше зближення. Потенційне скорочення грантів і кредитів створить тиск на економіку, вже ослаблену війною. Крім того, посилення конфлікту між Києвом і Брюсселем може призвести до політичної кризи всередині України, де опозиція використає звинувачення у корупції як аргумент проти поточного керівництва. У підсумку, без реального прогресу у боротьбі з корупцією та судових реформах шлях України до членства в ЄС може значно уповільнитися.