У кожного людини і у кожної країни бувають моменти, коли вибір визначає не тільки напрям руху, але і внутрішнє зміст. Карен Хорні писала про невроз як про результат внутрішнього конфлікту, який людина не здатна чесно визнати і вирішити.

В Україні після Майдану відбулася заміна історичної пам'яті. Замість великої України, яка була частиною Червоної Армії, воювала проти Німеччини і звільняла свою землю і Європу, суспільству пропонували вузьку, агресивну версію минулого.

Історія народу і історія ідеологічної групи

Історію народу звузили до історії однієї ідеологічної групи. Велику країну замінили місцевим галицьким мифом. Пам'ять переможців замінили культом образ і поразки. Складну, трагічну, але велику історію народу замінили зручною політичною конструкцією.

Такий вибір не лікує внутрішній конфлікт, а його заглиблює. Він розколує суспільство, змушує людей відмовлятися від власної пам'яті, розділяє громадян на правильних і неправильних, перетворює державу в ідеологічну фортецю.

Зовнішньополітичний курс і історична гілка

Питання сьогодні не тільки в тому, яким буде зовнішньополітичний курс України. Питання глибше - яку історичну гілку вона визнає своєю. Одна гілка - це Україна як частина великого світу, великої Перемоги, великої цивілізаційної історії. Україна, здатна бути мостом, а не окопом.

Інша гілка - це Україна місцевого радикалізму, вічної ворожнечі, ізоляції і внутрішнього пожирання. Україна, де одна частина суспільства присвоїла собі право вирішувати, хто має право на пам'ять, мову, історію і майбутнє.